Воскресіння розстріляного відродження

ЗВЕНИГОРА (28.05)

УРСР, ВУФКУ, 1927

Режисер: Олександр Довженко Сценарист: Майк Йогансен, Юрій Тютюнник, Олександр Довженко Оператор: Борис Завелєв Художник: Василь Кричевський У ролях: Семен Свашенко, Микола Надемський, Георгій Астаф’єв, Лесь Подорожній, Володимир Уральський.

Перший фільм німої трилогії Довженка, після якого за ним закріпилося реноме провідного українського кінорежисера, спричинив запеклу дискусію про національний кінематограф. Сивий дід віками стереже политі кров’ю скіфські скарби Звенигори. «Золота лихоманка» породжує фантастичні візії у шукачів скарбів й паморочить голову старшому внуку діда – Павлу. Молодший онук Тиміш міняє дідовий архаїчний світ природи на «рабфак» й індустріалізацію… Магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких фільмів 1920-х років, Чаплінівська іронія, авангардний монтаж – це все неповторним чином поєднав Довженко у своїй лірико-епічній стрічці.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО (29.05)

УРСР, ВУФКУ, 1926

Режисер Петро Чардинін Автори сценарію Михайло Панченко, Дмитро Бузько Оператор Борис Завелєв Художник Василь Кричевський Редактор Михайль Семенко У ролях: Амвросій Бучма, Василько Людвинський, Іван Худолєєв, Ніколай Панов, Матвій Ляров, Іван Замичковський.

Перший український байопік і перший фільм про життя Шевченка, фільм, що визначав канони візуальної репрезентації біографії поета до виходу однойменного фільму Ігоря Савченка у 1951 році. На момент створення був однією за найдорожчих постановок в українському радянському кіно.

30.05

16.00 – хол кінотеатру (всі лекціі в кінотеатрі "Оскар" ТРЦ "Гулівер"): Дискусія: «Як знімати в Україні жанрове кіно?» (за участі відомих українських режисерів)

19.00 – зал №6 – фільм «Перекоп» (1930), 38 хв.

Автор сценарію і режисер: Іван Кавалерідзе. Оператор: Микола Топчій. Художник: Григорій Довженко У ролях: Іван Твердохліб, Оксана Підлісна, Василь Красенко, Георгій Астаф’єв, Семен Свашенко, Степан Шагайда

Фільм присвячено 10-річчю штурму Перекопу Радянською Армією. Фільм побудований на окремих, не пов’язаних єдиною сюжетною лінією, епізодах: повоєнний антураж і розруха як наслідок контрреволюції і іноземної інтервенції, відбудова підприємств, класова боротьба на селі, штурм Червоною Армією Перекопу...

«Алім» (1926), 61 хв. Вступне слово: актор і режисер Ахтем Сайтаблаєв

Режисер Георгій Тасін Автори сценарію У.Іпчі (Упчі-Омер) (переробка Миколи Бажана) Оператори Володимир Лемке, Михайло Бєльський Художник Роберт Шарфенберг У ролях: Хайрі Емір-заде, Ассіє Емір-заде, М.Арбенін, В.Колпашніков, Олександр Арбо, Г.Маринчак

Екранізація народної легенди. Крим. Середина ХІХ ст. На шкіряній фабриці Алі-бая працює селянин Алім. За протест проти надлюдських умов праці хазяїн звільняє його. Алім, пізнавши злиденне життя бродяги, випадково зустрічає свого приятеля Бекіра, той допомагає Аліму повернутися до рідного села, знайти там собі роботу. Працюючи у багатія Алі-бая, Алім підбурює своїх товаришів з колишнього місця роботи до повстання…

31.05

16.00 – хол кінотеатру: Дискусія: «Воскресити українське: екранізація творів українських письменників» (за участі найвизначніших вітчизняних письменників, сценаристів, режисерів та продюсерів)

17.30 – хол кінотеатру: Презентація проектів фільмів про персон Розстріляного відродження

19.00 – зал №6: фільм «Шкурник» (1928), 78 хв. Вступне слово: кінознавець Олександр Телюк

Режисер: Микола Шпиковський Автори сценарію: Микола Шпиковський, Вадим Охріменко, Борис Розенцвейг Ролі виконують: Іван Садовський, Лука Ляшенко, Дора Феллер-Шпиковська, Дмитро Капка

Дія відбувається під час громадянської війни в Україні. «Нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв чхати хотів на всі ідеології, боротьба між представниками яких точиться на вулицях Києва. Він намагається всіма можливими засобами нажитися на безладі, що чиниться довкола. Сюжет цього комедійного роуд-муві заносить його то до червоних, то до білих, то до анархістів, але єдиним прагненням Аполлона Шмигуєва залишаються шкурні інтереси.

01.06

16.00 – хол кінотеатру: Дискусія: «Створення спеціалізованих кінотеатрів українського кіно. Досвід кінотеатру Ліра» (за участі режисерів, директорів кінотеатрів та держслужбовців)

17.30 – хол кінотеатру: Майстер-клас від головного продюсера кіносеріального виробництва ТРК «Україна» Максима Данкевича: «Телевізійний серіал. Як написати сценарій, який купить канал»

19.00 – зал №6 – фільм «Два дні» (1927), 57 хв. Вступне слово: оператор Сергій Борденюк

Режисер – Георгій Стабовий Автор сценарію – Соломон Лазурін Ролі виконують: Іван Замичковський, Сергій Мінін

Перша українська стрічка, яка потрапила в комерційний прокат США. У фільмі переконливо, в тонких психологічних деталях показане духовне прозріння старої людини – панського слуги Антона, який під впливом кривавих подій двох днів у своєму житті зрозумів, на чиєму боці правда, і став до лав борців за свободу. Його син Андрій загинув, виданий малим паничем білогвардійцям, які захопили будинок. Поступово зріє рішення за все помститися. Спаливши будинок і взявши рушницю, старий слуга йде звідти назавжди.

02.06

16.00 – хол кінотеатру: Дискусія: «Лесь Курбас. Театр і кіно 20-30-х років. Поєднання і нововведення» (за участі театрознавців, артистів та драматургів)

17.30 – хол кінотеатру: Дискусія: «Дистрибуція сучасних українських кінофільмів» (за участі держслужбоваців, режисерів, продюсерів та директорів дистриб’юторських компаній)

19.00 – зал №6 – фільм «Хліб» (1929), 44 хв. Вступне слово: сценарист Андрій Кокотюха

Режисер: Микола Шпиковський Сценарист: Володимир Ярошенко Оператор: Олексій Панкратьєв Художник: Соломон Зарицький В ролях: Лука Ляшенко, Софія Смирнова, Федір Гамалій, Дмитро Капка Музика: PortMone

Демобілізований червоноармієць вертається в своє село. Пройнятий духом колективізму, він переорює межі «куркулів» і засіює їх землю відібраним у «міщан» зерном. Його батько, людина традиційного світогляду, не вірить, що крадене зерно зійде на краденій землі. Він живе в пантеїстичному світі українського етосу, де гріх має свій матеріальний вимір. Та коли зерно таки сходить, дід визнає правоту сина – заради побудови нового світу старі закони світобудови мають бути зламані. У цій стрічці 1929 року уже можна простежити найбільш популярні механізми героїзації в радянському кіно, побачити як формується «джентльменський набір» радянського героя, зокрема такі його атрибути як причетність до революційних подій, ударна праця, зв’язок із технікою, жертовність тощо. Герой війни тут трансформується в героя праці, тоді ж як у фільмах кінця 1930-х років ми бачимо зворотній процес. Але герой тут ще не відлитий у бронзі – він то піднімається над натовпом селян, то знову занурюється в нього. Він ділить екранний простір з іншими героями – народною масою, вождем, технікою, про майбутній прихід якої тільки доносяться радісні звістки.

03.06

16.00 – хол кінотеатру:искусія: Перша частина: Співпраця з телеканалами при промотуванні сучасних українських кінофільмів. Друга частина: Золота скарбниця кіносценаріїв «Коронації слова» (за участі топ-менеджерів найбільших телеканалів України і незалежних продюсерів)

19.00 – зал №6 – фільм «Аероград» (1935), 77 хв. Вступне слово: актор Олексій Горбунов

Автор сценарію і режисер Олександр Довженко Оператори Михайло Гундін, Едуард Тіссе, Микола Смирнов У ролях: Степан Шагайда, Саергій Столяров, Степан Шкурат, Олена Максимова

Дія фільму відбувається у 1930ті роки. На радянському Далекому Сході, біля Тихого океану планується побудувати нове місто — Аероград. Місцеве населення розділяється на дві групи: одна підтримує проект, а друга («класові вороги») – всіляко з ним бореться. Щоб зашкодити будівництву, Японія засилає диверсантів («самураїв»). Наперешкоді їм стає колгоспник Степан Глушак (Степан Шагайда). Частина дії відбувається у селі старовірів, голови яких негативно ставляться до проекту Аерограда (підтримуючи японського агента), а молодь, навпаки, радіє йому. Наприкінці фільму Степан Глушак самочинно «засуджує» до страти свого друга (який став «зрадником») і вбиває його.

Кадри та постери

Воскресіння розстріляного відродження

Подробиці